Огурчики

[seminarist]

А вот это вот совсем прекрасное, того же автора:

ОГІРОЧКИ

Дід умер. Попа бабуся
В хату запросила.
Сама сіла біля діда
Та й заголосила:

- Ой склав же ти свої ручки,
Заплющив ти очки,
А ти ж любив огірочки,
Любив огірочки.

А ти ж любив огірочки
До чарки й до їжі.
А ти ж любив огірочки
Солоні і свіжі…

Роздуваючи кадило
В темному куточку,
Піп скривився: - Намолола
Арештантів бочку.

“Огірочки, огірочки…”
Уже, може, досить?
Баба глянула на нього
Та як заголосить:

- Ой, батюшко ріднесенький,
Що ж мені казати?
Ой, батюшко святесенький,
Як же примовляти?

Ой, батюшко вусатенький,
Як же голосити?
Ой, батюшко пузатенький,
Про що ж говорити?

Піп на неї як гарикне,
Як з пустої бочки:
- Годі, бабо! Краще ляпай
Знов про огірочки.

from: http://glazovyj.okis.ru/Lit_storinka.html
иждивением благодетеля andrzejn

Comments

[scottishkot.livejournal.com]

Еще, поди, и икал перед смертию.

[vladimirpotapov.livejournal.com]

Какой необычный автор. Прежде говорили – самобытный.

[seminarist.livejournal.com]

Да, мне очень нравится. Такой старомодный вроде бы юмор, непритязательный, но чрезвычайно умело сделанный.

[sart27.livejournal.com]

Восхитительно. Совершенно органичный народный стих и юмор.